Перша складність у всіх загальна: мало клієнтів. І мало прибутку. І нових клієнтів знайти складно, тому що з малою кількістю клієнтів складно заслужити на довіру. Замкнене коло.
Друга складність – просування себе. Для багатьох складно навіть запропонувати прийти на консультацію безкоштовно. А що вже казати про те, щоб чужим людям їх за гроші продавати. Початківці не вміють просувати і правильно позиціонувати себе.
Є й інша крайність. Коли, наслідуючи досвідчених і іменитих терапевтів, новачок починає заявляти про себе дуже голосно, приписуючи собі уявну експертизу. Але рано чи пізно правда пробивається назовні (як мінімум – на рівні підсвідомості) – і проростає у вигляді сорому чи синдрому самозванця.
Відсутність досвіду спричиняє СТРАХ, що терапевт може нашкодити клієнту — це значно стопорить професійний розвиток фахівця-початківця.
Ще одна проблема – нерозбірливість. Коли гештальт-терапевт хапається за будь-яку роботу і бере більше, ніж він готовий асимілювати.
Мені хочеться, щоб наші студенти були чутливими до себе. Якщо ви розумієте, що може приймати на тиждень 5 осіб, варто обмежитися цим.
Якщо ваша “пропускна здатність” 5 осіб, а ви взяли 20, ви вигорите чи станете неефективним терапевтом, який, швидше за все, ігнорує свого клієнта.
По-справжньому хороший терапевт повною мірою присутній, живе та відкритий тому, що відбувається. Діючи через почуття любові. Перевантажуючись це неможливо.